Тут ви знайдете газету "Мета" у форматі PDF від грудня 2003 року

Увага: титульні сторінки газети

відкриваються одним "кліком".

Шановні пані та панове!

   Дуже приємно, що Ви присвячуєте частку Вашого часу, щоб переглянути сторінки сайту газети «Мета» Львівської Архиєпархії УГКЦ.

 

В умовах інформаційних операцій гібридної війни, що ведеться проти України і українців, щиро повідомляємо, що наша зброя – це Слово, наші бронежилети це – Правда. В міру своїх уміння і знань більше десяти років ведемо свою боротьбу з ворогом відповідно до гасла в логотипі газети «Хто правду чинить – іде до світла...» (Іван 3,21)

 

Сьогодні, у час непевного фінансового становища, маємо сміливість звернутись до Вас з проханням про допомогу. Сподіваємося, що з Вашою благодійною фінансовою підтримкою редакція друкованого і електронного видання «Мети» надалі ефективно протидіятиме ворожій пропаганді і буде нести живе слово Божої правди не лише вірним Української Греко-Католицької Церкви,а й жителям усієї України.

   

Наш рахунок № 2620201054588, ЄДРПОУ 26256274 МФО 385372

Львівська філія ВАТ «Кредобанк» о. Іван Галімурка, для газети «Мета»

 

P.S. Імена благодійників будуть розміщені на окремій сторінці електронного видання газети «Мета» з молитвою за наших жертводавців.

 

Коротка історична довідка про газету «Мета»

«Мета» — український тижневик та орган Українського Католицького Союзу (УКС), що виходив у Львові з Благословення Митрополита Андрея Шептицького між роками 1931–1939.

 

У газеті публікувалися статті на теми політичного розвитку в Західній Україні, УРСР, країнах Заходу та подій у всьому світі і їх оцінка з боку Католицької Церкви. Провідними темами матеріалів тогочасної газети була діяльність Української Греко-Католицької Церкви. У газеті висвітлювалась роль у церкві мирянства, жіноцтва та молоді, присвячувались окремі розділи літературно-культурним справам.

 

У свій час «Мету» редагували: В. Кузьмович, М. Гнатишак, М. Демкович-Добрянський та ін. У 1931–1932 рр. виходив безкоштовний додаток «Література-Наука-Мистецтво».

 

Газета «Мета» була відроджена з Благословення Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського і стала офіційним виданням Львівської Архиєпархії УГКЦ.

 

Восени 2003 року декретом Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара головним її редактором призначено о. Івана Галімурку. З того часу «Мета» виходить друком 10 разів на рік (крім літнього періоду – липень-серпень).

 

24 липня 2017 року декретом Високопреосвященного владики Ігоря, Метрополита Львівського було  призначено головним редактором газети "Мета" о. Богдана Луковського.

 

Архів газети з грудня 2003 року за електронною адресою: http://meta-ugcc-lviv.com/

Редакція газети "Мета" має наміри відродити в електронному вигляді

числа газети, що видавалися між роками 1931-1939 і 1999-2003.

Над газетою працюють:

Головний редактор о. Богдан ЛУКОВСЬКИЙ,

web-дизайн і білдредактор: Вячеслав ЧИЖЕВСЬКИЙ,

літературний редактор: Святослав СМУК,

 

Відгуки та пропозиції надсилати на адресу:

79000, Львів, площа св. Юра, 5,

Редакція газети "Мета"

e-mail:

meta.ugcc@gmail.com

 

Молитва про дарування перемоги над ворогами

(З Требника митрополита Київського Петра Могили,

опубліковано – Католицький оглядач)

 

Господи Боже наш, єдиний кріпкий і сильний у війні, Ти єдиний маєш владу оживляти і умертвляти. Ти тримаєш серця всіх у руці Своїй. Ти Сам даєш тому, кому бажаєш, кріпость і мужність. Ти в безнадійній ситуації даєш перемогу над ворогами, немічні руки кріпиш, а сильних серцем боязливими і немічними робиш. 

Ти руйнуєш розум гордих і мужність і зарозумілість їхню в малодушність й втечу перетворюєш. Ти Аврааму з малою кількістю воїнів, коли він прикликав Тебе, дав перемогу над тими, що полонили Лота племінника його, і з великою здобиччю він вернувся з бою. Ти через Гедеона, який на силу Твою надівся, з трьомастами мужів сокрушив незліченне множество Мідіянців, перестрашивши їх і у втечу обернув ворогів народу Твого Ізраїля. І руками Гедеона і трьохсот мужів його Ти сто двадцять тисяч Мідіянців побив. 

Ти Давиду, слузі Своєму, який в багатьох і тяжких війнах на тебе уповав і від Тебе поміч просив, силу, і кріпость, і мужність, і перемогу дарував єси. Ти і нині, Всесильний, Преблагий і Всемилостивий Владико, поглянь на нас недостойних рабів Твоїх, що в смиренні й покаянні перед лице Твоєї Слави припадаєм, і Тебе Самого, Єдиного, Істинного в Тройці Святій славимого Бога, вірою призиваємо, і від Тебе єдиного поміч й заступництво маємо.

Подай благовірному народу нашому і христолюбивому воїнству його силу і кріпость, відвагу і серце мужнє супроти ворогів нашим, що зібралися розтерзати нас і святині наші, і погубити нас і віру правдиву нашу. У ворогів же ж наших вложи страх і трепет у серця їхні, і малодушними і безнадійними вчини їх, і під ноги наші їх скоро підкори, щоб побачили усі народи землі, що ми є людьми Твоїми, що Ти єси наш Спаситель і Ізбавитель з рук ворогів наших.

Немає різниці, Тобі Богу Небесному, чи врятувати через велику чи мізерну кількість війська. Але Ти з Небес даруєш кріпость тим, що борються,  за віру святу в Тебе і в закони Твої і за спасіння душ своїх. Ти бо єси кріпость і захист, і спасіння людям Своїм, і Тобі славу віддаємо Отцю, і Сину і Святому Духові, нині, повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Віримо, що з'єднані разом в спільній молитві здолаємо ворога!

Слава Україні! Героям Слава!

Погода у Львові

Святий архангел Михаїл

"Усі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас грішних" (Велике повечер'я)
"Усі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас грішних" (Велике повечер'я)

Актуальне:

Послання Папи Франциска на Великий піст 2020

«Ми вас благаємо в ім’я Христа: примиріться з Богом!» (2 Кор. 5, 20)

 

Дорогі брати та сестри!

Також і цього року Господь дарує нам сприятливий час, щоби з оновленим серцем приготуватись до святкування великого Таїнства смерті та воскресіння Ісуса, яке є основою особистого та спільнотного християнського життя. Ми повинні розумом та серцем постійно повертатися до цього Таїнства. Насправді, воно не перестає зростати в нас тією мірою, якою ми дозволяємо бути охопленими його духовним динамізмом та приєднуємось до нього нашою вільною й великодушною відповіддю.

Пасхальне Таїнство, основа навернення

Радість християнина випливає від слухання та прийняття Доброї Новини про смерть і воскресіння Ісуса: кериґми. Вона підсумовує Таїнство тієї любові, яка є «такою реальною, такою справжньою, такою конкретною, що пропонує нам стосунки, повні щирого та плідного діалогу» (Ап. напоумлення «Christus vivit», 117).

Хто вірить у це звіщення, відкидає брехню, згідно з якою, наше життя мало би походити від нас самих, тоді як у дійсності воно народжується з любові Бога-Отця, з Його волі дати життя в повноті (пор. Ів. 10, 10). Якщо, натомість, ми слухаємо улесливий голос «батька брехні» (пор. Ів. 8, 45), ризикуємо зануритися у прірву абсурду, досвідчуючи пекло вже тут, на землі, про що, на жаль, свідчить багато драматичних подій з особистого і колективного людського досвіду 

Тому в цьому Великому пості 2020 року я хотів би звернутись до кожного християнина із тим, що я вже писав до молоді в Апостольському напоумленні «Christus vivit»: «Поглянь на розпростерті обійми розп’ятого Христа, дозволь завжди наново себе спасти. І коли ти наближаєшся, аби визнати свої гріхи, твердо вір у Його милосердя, яке тебе визволяє від провини. Споглядай Його кров, пролиту з великою любов’ю, і дозволь, щоб вона тебе очистила. Таким чином ти зможеш завжди наново відроджуватись» (н. 123). Пасха Ісуса не є подією минулого: завдяки силі Святого Духа вона завжди актуальна й дозволяє нам з вірою бачити і доторкатись Христового тіла у стількох страждаючих людях.

Невідкладність навернення

Корисно глибше роздумати над пасхальним Таїнством, завдяки якому нам було дароване Боже милосердя. Досвід милосердя в дійсності є можливим лише в контакті «лицем у лице» із розп’ятим та воскреслим Господом, «який полюбив мене й видав Себе за мене» (Гал. 2, 20). Йдеться про діалог від серця до серця, від друга до друга. Ось чому під час Чотиридесятниці такою важливою є молитва. Перш ніж бути обов’язком, вона виражає необхідність відповідати на Божу любов, що завжди нас випереджує та підтримує. Насправді християнин молиться, усвідомлюючи, що він є любленим, хоча й на це не заслуговує. Молитва може набувати різні форми, але в Божих очах насправді важливим є те, що вона проникає до нашого єства, розбиває затверділість нашого серця, аби дедалі більше навернути його до Нього і до Його волі.

Тому в цей сприятливий час дозвольмо, як Ізраїль, дозвольмо вести нас у пустиню (пор. Ос. 2, 16), аби ми змогли нарешті почути голос нашого Нареченого, дозволяючи цьому голосові наново прозвучати в нас ще з більшою глибиною та відкритістю. Чим більше ми дозволимо, щоб нас охопило Його Слово, тим більше зможемо досвідчити Його безкорисливе милосердя щодо нас. Отож, не дозвольмо, щоб цей час благодаті проминав даремно, в зарозумілій ілюзії, що це ми є господарями часів і способів нашого навернення до Нього.

Палке прагнення Бога діалогувати із Своїми дітьми

Той факт, що Господь ще раз пропонує нам час, сприятливий для нашого навернення, ніколи не слід сприймати як само собою зрозуміле. Ця нова можливість повинна викликати в нас почуття вдячності та розбудити нас з власної сонливості. Незважаючи на іноді навіть драматичну присутність зла в нашому житті, як також і в житті Церкви та світу, цей простір, запропонований для зміни напрямку, виражає наполегливу Божу волю не переривати з нами діалог спасіння. В розп’ятому Ісусі, якого «Бог зробив гріхом задля нас» (2 Кор. 5, 21), ця воля дійшла аж до того, що на Його Сина впали всі наші гріхи, аж до тієї міри, що «поставили Бога проти Бога», як зазначив Папа Венедикт XVI (пор. Енцикліка «Deus caritas est», 12). Бог насправді любить також і Своїх ворогів (пор. Мт. 5, 43-48).

Діалог, який Бог хоче встановити з кожною людиною за допомогою пасхального Таїнства Свого Сина, не є таким, який приписувався мешканцям Афін, які «на те тільки витрачали час, щоби щось говорити, або слухати останні новини» (Ап. Діяння 17, 21). Цього роду балаканина, продиктована порожньою та поверховою цікавістю, характеризує світськість усіх часів, і в наші дні вона може проникати також у спотворене використання засобів масової інформації.

Багатство, яким потрібно ділитись, а не нагромаджувати його лише для себе

Поставити Пасхальне Таїнство в центр життя означає відчувати співчуття до ран розіп’ятого Христа, які бачимо в численних невинних жертвах воєн, зловживань щодо життя, починаючи від ще ненародженої до похилої віком людини, численних форм насильства, екологічних катастроф, несправедливого розподілу земних благ, торгівлі людьми в усіх її формах і нестримного прагнення прибутку, що є формою ідолопоклонства.

Також і сьогодні важливо закликати чоловіків і жінок доброї волі ділитися власними добрами з найбільш потребуючими через милостиню, як форму особистої участі в побудові справедливішого світу. Ділення в милосердній любові вчиняє людину ще людянішою; накопичення ж загрожує спотворити її людяність, замикаючи у власному еґоїзмі. Ми можемо й повинні іти ще далі, беручи до уваги структурні виміри економіки. З цієї причини під час Великого посту 2020 року – від 26 до 28 березня – я скликав до міста Ассізі молодих економістів, підприємців та change-makers («творців перемін») з метою зробити внесок у накреслення справедливішої та інклюзивної економіки, ніж сучасна. Як неодноразово повторював Вчительський Уряд Церкви, політика є видатною формою милосердя (пор. Пій XI, Промова до FUCI, 18 грудня 1927 р.). Те саме стосується економіки, займаючись нею з таким самим євангельським духом, що є духом Блаженств.

Призиваю заступництво Пресвятої Діви Марії на наступний Великий піст, щоб ми прийняли заклик дозволити примиритись з Богом, зосередили погляд серця на Пасхальному Таїнстві й навернулися до відкритого та щирого діалогу з Богом. Таким чином ми зможемо стати тим, що Христос говорить про Своїх учнів: сіллю землі та світлом світу (пор. Мт. 5, 13-14).

 

Папа Франциск

Рим, при базиліці святого Івана на Латерано, 7 жовтня 2019 року,

в день літурґійного спомину Пречистої Діви Марії Вервиці

 

 

Джерело: «Vatican News»